Слава Ісусу Христу!
Цей тиждень ми провели поруч із нашими мамами загиблих героїв, які проходили курс реабілітації у нашому прихистку. Це завжди особливий час — час близькості, підтримки, уважного слухання. І водночас це зустріч із великим болем. Бо ці рани все ще кровоточать, а в когось — уже почали зцілюватися, але ще болять. Реабілітація — це простір для відновлення: психологічного, психічного, духовного й навіть фізичного. Саме на це спрямована праця наших фахівців — повернути мамам хоча б трохи сили, тепла й опори. Завершенням цього тижня стало освячення меморіалу Пресвятої Діви Скорботної, яка тримає в обіймах свого Сина, знятого з Хреста. Це П’єта — образ болю, який знає кожна мама, що втратила дитину. Образ, який говорить без слів. Хочеться повторити слова архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса, Апостольського нунція в Україні. Учора він звернувся до наших мам так: «Кожна з вас є убога, бо ви вже віддали найдорожче і найцінніше, що мали. А Бог завжди вислуховує убогих. Він завжди першим виходить їм назустріч». У цих словах — правда, яка водночас і болить, і підтримує. Бо материнське «так» у момент втрати — це жертва, яку бачить тільки Бог.
Думаю, що для нас це також знак, який має два виміри: берегти і пам’ятати. Мами вчать нас цьому щодня. Їхні сини віддали своє життя, щоб оборонити нашу землю й захистити кожного з нас. Тому пам’ятний знак, який стоятиме перед нашим Центром Пресвятого Імені Ісуса, — це знак надії. Знак того, що ми не забудемо. Ми пам’ятаємо. Ми поруч.
Дякуємо всім нашим благодійникам, добродіям, жертводавцям, усім, хто йде поруч із нами. Зокрема — Фундації «Добрий Брат», яка цього тижня передала допомогу для нашої соціальної кухні. Завдяки цьому ми змогли підтримати наших захисників у холодну пору та поділитися тим, що маємо.
Щиро дякуємо всім, хто пам’ятає про нас, підтримує і тримає разом із нами цю дорогу служіння.
Нехай Господь збереже вас.
о.Михайло Романів ОР
Просимо нас підтримати!
або
0 Comments