19 – 25 лютого 2023

Фастів, 19 – 25.02. 2023

Вчора, 24 лютого минуло 365 днів від початку повномасштабної атаки росіян на нашу країну – рік жахливих бомбардувань, обстрілів, вбивств, насилля, страшних і трагічних подій, які повністю змінили нас самих і сприйняття світу навколо нас. Змінилися пріоритети і життєві орієнтири, уявлення про те, хто є ворог, а хто друг. Місця, люди, зустрічі, переживання – все це позначене війною. Ми побачили наскільки людське життя і щастя крихке, як трагічно може доля повернути перебіг життєвих подій, які ще рік тому, здавалося не може ніщо похитнути. Складається враження, що минув не рік, а набагато більше.

Якось так збіглося, за вироком Божого Провидіння, що ці роковини вписалися у початок Великого посту. Так наче Богом було задумано, аби ми молилися, постили, просячи за нашу Україну.

Вчора у Фастові ми попрощалися з двома героями, які загинули на Донеччині: Ігорем та Олексієм… Сльози рідних, втрата, якої жодним чином неможливо виправити. Таких втрат за останній рік, від малого і до великого по цілій Україні – тисячі і тисячі… Нехай усі полеглі спочивають у мирі, а серця їхніх близьких потішає Пресвята Богородиця.

За цей рік ми стали ближчими один до одного. Так наче ціла Україна зменшилася до одного міста.

Ми відправили цього тижня 410 посилок гуманітарної допомоги, практично в усі куточки України, а загалом роздали 1538 продуктових наборів (13523 кг). Ми відправляли посилки людям, яких не знаємо особисто, а водночас таким рідним, і в цьому також бачимо певний символізм. Біда таки зближає.

Самі від себе можемо дати так мало, але об’єднавшись – можемо практично все. Стільки друзів, добродіїв, партнерських фондів, людей доброї волі, які товаришували, молилися, переживали, піклувалися про нас і це неймовірна сила солідарності і єдності. Богу подяка за родину наших волонтерів, в якій ми стараємося не тільки розділити з людьми їх біль і потреби, але занести, або переслати їм разом з пакетом допомоги часточку серця! Великим миром утішаються ті, що люблять закон Твій, і не спотикаються вони. Пс 119, 165.

о. Михайло Романів ОР