22 – 29 березня 2025

Слава Ісусу Христу!

Дорогі Друзі!

Цього тижня ми були з гуманітарною місіє в Херсоні. Для нас кожна така поїздка — це не просто обов’язок, а нагода бути поруч із тими, хто щодня живе в реальності, яку складно собі уявити, якщо ти не тут. Ми їдемо, щоб підтримати наших волонтерів, які щоденно печуть хліб, годують Херсонців і підтримують інфраструктуру міста міста після обстрілів у соціальній пральні, яку ми провадимо у цих надскладних умовах.

Ситуація на Півдні України залишається надзвичайно напруженою. Ворог щодня обстрілює Херсон та навколишні села. Ці обстріли не вибирають цілі — ракети йдуть у будинки, лікарні, у місця, де просто живуть люди. Днями ракети вдарили по центральній частині міста. Загинули мирні жителі, серед них — літні люди.Пані Олена, адміністратор нашої соціальної кухні, у момент обстрілу була разом зі своєю мамою на залізничному вокзалі. Саме тоді, коли прибував потяг зі Львова і платформа була повна зустрічаючих, жінок, дітей, людей похилого віку — ворог цинічно завдав удару. На щастя, рятувальники допомогли їм вибратися з вокзалу неушкодженими фізично. Але якими залишаються їхні серця й думки після такого — словами не описати. У місті постійно літають розвідувальні дрони. Люди в районах, наближених до річки, живуть під щоденним страхом. І попри це, наші волонтери не зупиняються. Вони ризикують собою, щоби допомагати іншим — привозять хліб, воду, продукти в ті місця, куди страшно й складно дістатися, де живуть старенькі, самотні люди.

Я зустрів чоловіка, який щоденно ризикує, щоб підтримати тих, хто слабший, в його очах не має страху є любов до людей та простота намірів довезти хліб, їжу, бути поруч з тими кому важче. Часто думаю, яка висока цінна цього хліба…

Цього тижня до нашого Центру святого Мартіна у Фастові приїхала молодь з м.Чугуєв, що на Харківщині, в рамках національної програми «Пліч-о-пліч». Це перший раз за роки великої війни, коли вони мали можливість покинути свої підвали й укриття, просто пожити декілька днів у спокої, у відносній безпеці, побачити своїх ровесників, відчути, що світ може бути іншим.Ми пам’ятаємо, як ще до повномасштабної війни ми приймали в себе дітей із так званої «сірої зони» проводили реабілітацію дітей з Донецької області в рамках проекту з Християнською Службою Порятунку. Ми прийняли у себе понад 42 групи — 650 дітей упродовж кількох років, щомісяця мали змогу відновитися, відпочити. А 20 січня 2022 року, буквально за кілька днів до великого вторгнення, нам вдалося евакуювати з Маріуполя 40 дітей — вони виїхали буквально в останні години перед тим, як місто стало пеклом.

Ми продовжуємо допомагати нашим Захисникам на Південному напрямку — передаємо генератори, каремати, павербанки та все, про що вони нас просять у запитах. Не спиняємося аби бути їх «надійним тилом».

Минулої неділі у Варшаві наші Друзі Харитативні Фрета провели ярмарок. Люди, яких ми, можливо, ніколи не зустрінемо особисто, але які відгукнулися і зібрали 18 104,56 злотих для родин загиблих українських військових. Ця допомога — не просто про гроші, а про пам’ять і солідарність.Я пишу вам це, щоби ви знали: ця війна — не про далеку країну, про цифри у новинах.. Це про людей. Про матерів, які тримають за руку своїх дітей під обстрілами. Про підлітків, які вчаться жити, а не просто виживати. Про тих, хто ризикує життям заради іншого. Ваша підтримка — молитва, слово, пожертва — рятує життя і дає нам силу.Дякуємо вам, що ви з нами. Дякуємо за ваші відкриті серця. Нехай Господь благословить вас і ваших близьких. Молимося за Вас щоденно.

о. Михайло Романів, ОР