Вчора ми повернулися з прифронтової Херсонщини. І кілька слів — про ситуацію та нашу поїздку.
Найважливішим завданням було відвідати невелике модульне містечко в більш безпечній частині, призначене для людей, які втратили свої домівки. Зокрема — мешканців таких сіл, як Тягинка та Львове. Ми вже бували в цих селах у 2023 році, коли це ще було можливо, і тоді також допомагали людям. Сьогодні ж практично нічого не залишилося з цих місцевостей. Там ніхто не проживає — через близькість до Кринок та постійні обстріли.
Наша гуманітарна місія полягала в тому, щоб допомогти з дооблаштуванням в цьому місті де люди отримали нове житло і шанс на те, щоб почати все з початку. Ми привезли постіль, ковдри, подушки, вентилятори для будиночків, щоб не було надто спекотно. Також доставили електроплити, умивальники. Звичайно найважливіше це зустріч, добре слово, потіха, якою ми доповнили щоденність цих стражденних людей.
Відвідали також село Сонячне — одне з тих, кому вже понад рік допомагаємо разом із Парафією Пресвятого Серця Ісуса та отцем Максимом. Сюди, як і в Богданівку, ми регулярно доправляємо питну воду. Проблема в тому, що там немає джерел питної води і немає до неї доступу. Є лише технічна вода, і то влітку — з нею додаткові труднощі. Ми також доправляємо хліб із нашої пекарні, який випікають пекарі в соціальній їдальні в Херсоні. Це була дуже тепла зустріч з неймовірними людьми. Ми змогли передати також корм для тварин. Увесь цей вантаж надійшов до нас завдяки нашим друзям з Фундації Zupa na Monciaku , Польща та пані Олі Камінській. Ми щиро вдячні їм за чуйність і готовність завжди відгукнутись на наші прохання — і збирати саме ті речі, які дійсно потрібні людям.
У самому Херсоні ми опинилися відразу після чергових «прильотів» У місті не було світла, в окремих районах — і води. Коли ми виїжджали, електропостачання відновили, але його й надалі періодично вимикали. Були також перебої з водою.
Херсон страждає. І ще більше — прифронтові села. Вони потерпають не тільки від артилерії, а й від безпілотників, що не дають людям спокою. На жаль, ситуація у місті тільки погіршується.
Ми продовжуємо допомагати нашим Захисникам, які звертаються до нас із запитами. Працюємо з партнерами, які передають допомогу, і доправляємо її до численних підрозділів на передовій.
Сьогодні найбільше потребують вологих серветок, питної води, продуктів харчування . Якщо потрібно — докуповуємо обладнання та медикаменти. Усе, чим можемо поділитися — передаємо.
Ми зараз тут — тільки завдяки їхній звитязі й силі. Щодня просимо Бога, щоб благословив і зберіг їх.
о. Михайло Романів ОР
Просимо нас підтримати!
або
0 Comments